поручиків
пору́чиків
-ова, -ове, заст.
Прикм. до поручик; належний поручикові.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипору́чиків
-ова, -ове, заст.
Прикм. до поручик; належний поручикові.
Великий тлумачний словник сучасної української мови