Значення в інших словниках
-
почервоніти —
почервоні́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
почервоніти —
див. соромитися
Словник синонімів Вусика
-
почервоніти —
ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до червоні́ти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (М. Стельмах); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (М. Руденко); // безос.
Словник української мови у 20 томах
-
почервоніти —
ЗАШАРІ́ТИСЯ (про обличчя, щоки — почервоніти), ЗАШАРІ́ТИ, ЗАРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗАРУМ'ЯНІ́ТИ, РОЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗАЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРОЖЕВІ́ТИ, ЗАЖЕ́ВРІТИСЯ, ПОЧЕРВОНІ́ТИ, ПОРУМ'ЯНІ́ТИ, ПОРУМ'Я́НИТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИСЯ, ЗЧЕРВОНІ́ТИ, СПОЛУМ'ЯНІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
почервоніти —
Почервоні́ти, -ні́ю, -ні́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
почервоніти —
ПОЧЕРВОНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до червоні́ти. Незабаром загорілися дрова, й у вікні навпроти печі почервонів рухливий рій сніжинок (Стельмах, І, 1962, 178); Турбай аж почервонів від сорому й гніву на самого себе (Руд., Остання шабля, 1959, 74); // безос.
Словник української мови в 11 томах
-
почервоніти —
Почервоні́ти, -ні́ю, -єш гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Словник української мови Грінченка