призначатися

признача́тися

-ається, недок.

1》 Мати певне призначення, служити для чого-небудь.

|| Бути розрахованим на певний спосіб використання.

|| Бути розрахованим на кого-небудь.

2》 Належати кому-небудь.

3》 Пас. до призначати.

Значення в інших словниках

1. призначатися — признача́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. призначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Мати певне призначення, служити для чого-небудь. Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання...  Словник української мови у 20 томах
3. призначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ для чого (виконувати певне призначення, функцію), СЛУЖИ́ТИ для чого, чим, СЛУГУВА́ТИ для чого, чим, ПРА́ВИТИ за що, чим, НАЗНАЧА́ТИСЯ заст.; ВІДВО́ДИТИСЯ також кому (перев. для користування).  Словник синонімів української мови
4. призначатися — ПРИЗНАЧА́ТИСЯ, а́ється, недок. 1. Мати певне призначення, служити для чого-небудь. Ми увійшли до ванькирчика, бідно вмебльованого двома тапчанами, сільської роботи ослончиками і великим столом, один кінець якого служив для писання...  Словник української мови в 11 томах