прикінчувати
прикі́нчувати
-ую, -уєш, недок., прикінчити, -чу, -чиш, док., перех., розм.
Позбавляти життя; убивати, добивати.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиприкі́нчувати
-ую, -уєш, недок., прикінчити, -чу, -чиш, док., перех., розм.
Позбавляти життя; убивати, добивати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови