Великий тлумачний словник сучасної мови

приємно

приє́мно

Присл. до приємний.

|| у знач. присудк. сл.

Дуже приємно — ввічлива форма вираження задоволення під час знайомства з ким-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. приємно — приє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. приємно — ПРИЄ́МНО. Присл. до приє́мний. “Чи то ж є хто зараз там?” – неспокійно думав Бондаренко, піднімаючись сходами на другий поверх. І як же був приємно вражений, коли, відчинивши двері, побачив повну кімнату людей (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. приємно — ЛЮ́БО присудк. сл., ПРИЄ́МНО, ВТІ́ШНО, ГА́РНО, ГО́ЖЕ. І дід, і баба у неділю На призьбі вдвох собі сиділи.. Сіяло сонце, в небесах Ані хмариночки, та тихо, Та любо, як у раї (Т.  Словник синонімів української мови
  4. приємно — Приє́мно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. приємно — ПРИЄ́МНО. Присл. до приє́мний. «Чи то ж є хто зараз там?» — неспокійно думав Бондаренко, піднімаючись сходами на другий поверх. І як же був приємно вражений, коли, відчинивши двері, побачив повну кімнату людей (Головко, II, 1957, 462)...  Словник української мови в 11 томах
  6. приємно — Приємно нар. Пріятно. Зелене вино Богу приємно. Чуб. III. 415.  Словник української мови Грінченка