Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
проречистий —
див. балакучий
Словник синонімів Вусика
проречистий —
ПРОРЕ́ЧИСТИЙ, а, е, заст. Те саме, що красномо́вний. Був він [цар] на язик проречистий, вимовний (І. Франко); Потоки проречистої, пишної хвали В новому дитирамбі [дифірамбі] потекли (М.
Словник української мови у 20 томах
проречистий —
Проре́чистий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проречистий —
ПРОРЕ́ЧИСТИЙ, а, е, заст. Те саме, що красномо́вний. Був він [цар] на язик проречистий, вимовний (Фр., XIII, 1954, 382); Потоки проречистої, пишної хвали В новому дитирамбі [дифірамбі] потекли (Рильський, Марина, 1944, 29); Вони були похмурі...
Словник української мови в 11 томах
проречистий —
Проре́чистий, -а, -е Краснорѣчивый. Моя ж проречиста сусіда тягне та й тягне своє буденне оповідання. Г. Барв. 425. Я не проречистий на красне слово. К. ХП. 51.
Словник української мови Грінченка