піонер
піоне́р
-а, ч.
1》 Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край та освоює його.
2》 перен. Людина, яка першою торує стежку в якій-небудь новій галузі діяльності; новатор, зачинатель чого-небудь.
3》 іст. Член масової дитячої комуністичної організації, що об'єднувала радянських школярів віком від 9 до 14 років.
4》 В Англії, Франції, Німеччині і до 30-х рр. 19 ст. у Росії – солдат саперної частини інженерних військ.
Великий тлумачний словник сучасної української мови