радник
ра́дник
-а, ч.
1》 розм. Те саме, що порадник 1).
2》 Назва деяких службових посад, а також осіб, що обіймають ці посади.
3》 У дореволюційній Росії – складова частина в назві цивільних чинів різних класів за табелем рангів, а також назва осіб, які мали ці чини.
Великий тлумачний словник сучасної української мови