розбуялий
розбуя́лий
-а, -е.
1》 Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.).
2》 Який став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). Розбуялі хвилі.
3》 Який пишно розрісся.
Великий тлумачний словник сучасної української мови