розбійний

розбі́йний

-а, -е.

Стос. до розбою.

|| Який займається розбоєм.

Значення в інших словниках

1. розбійний — розбі́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав – А не крові, знущань і заграв! (Р. Братунь); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір'я – покидьки від сніданку. Роман затиснув губи.  Словник української мови у 20 томах
3. розбійний — РОЗБІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до розбою. Не піратські походи мені у розбійнім ввижались вогні. Лише щастя тим людям бажав — А не крові, знущань і заграв! (Брат., Пісня.., 1953, 84); На землі, між камінням, кров і розвіяне пір’я — покидьки від сніданку.  Словник української мови в 11 томах
4. розбійний — Розбійний, -а, -е Взятый разбоемъ. Розбійні речі.  Словник української мови Грінченка