розголос
ро́зголос
-у, ч.
1》 Розголошення, обнародування чого-небудь.
|| Поширеність, популярність чого-небудь. Набирати широкого розголосу.
Не робити розголосу — приховувати, тримати в таємниці що-небудь.
Піддавати розголосу — розголошувати що-небудь.
2》 Чутка, поговір.
3》 перен., рідко. Шум, гамір.
Великий тлумачний словник сучасної української мови