Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. розкріпачення — розкріпа́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкріпа́читися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу .. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. розкріпачення — ВИ́ЗВОЛЕННЯ (позбавлення кого-, чого-небудь пригноблення, безправ'я тощо), ВИ́ЗВІЛ рідше, ЗВІ́ЛЬНЕННЯ, РОЗКРІПА́ЧЕННЯ. А тимчасом перш прийшла оповістка про визволення селян од панщини (І.  Словник синонімів української мови
  4. розкріпачення — Розкріпа́чення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розкріпачення — РОЗКРІПА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. розкріпа́чити, розкріпа́чувати і розкрі́пачитися, розкріпа́чуватися. Шевченко все своє життя віддав на боротьбу.. за щастя людей, за розкріпачення людей, за волю (Тич.  Словник української мови в 11 томах