розчинений
розчи́нений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити I.
|| розчинено, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити II.
Великий тлумачний словник сучасної української мовирозчи́нений
I -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити I.
|| розчинено, безос. присудк. сл.
II -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розчинити II.
Великий тлумачний словник сучасної української мови