розчинний
розчи́нний
-а, -е, хім.
1》 Здатний розчиняти (див. розчиняти II 1)).
2》 Який може розчинятися (див. розчинятися II 1)).
Розчинне скло — прозорий склоподібний сплав, злегка забарвлений у зелений чи жовтий колір чи безбарвний.
Розчинна кава — кава, оброблена таким чином, щоб вона розчинялася без осаду в гарячій воді, не вимагаючи кип'ятіння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови