Великий тлумачний словник сучасної мови

самоправно

самопра́вно

Присл. до самоправний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. самоправно — самопра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. самоправно — САМОПРА́ВНО. Присл. до самопра́вний. – Ага! Це рибалки? – моргнув на їх Колісник. – Це ті, що самоправно рибу з ставка тягали (Панас Мирний); – Хай б'є [управитель] телеграму [панові], що громада викликає. Не хоче самоправно, а щоб по закону! (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. самоправно — САМОПРА́ВНО. Присл. до самопра́вний. — Ага! Це рибалки? — моргнув на їх Колісник. — Це ті, що самоправно рибу з ставка тягали (Мирний, III, 1954, 308); — Хай б’є [управитель] телеграму [панові], що громада викликає. Не хоче самоправно, а щоб по закону!...  Словник української мови в 11 томах