свідоцтво
свідо́цтво
-а, с.
1》 Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. Свідоцтво про одруження. Свідоцтво про народження.
Авторське свідоцтво — документ, що засвідчує визнання пропозиції винаходом, його пріоритет і авторство.
Вкладне свідоцтво — документ, який підтверджує внесок грошей у кредитну установу, за яким вклад може бути витребуваний.
Депозитне свідоцтво — те саме, що вкладне свідоцтво.
Заставне свідоцтво — документ про заставу майна боржником, який дає право кредиторові у разі неповернення вчасно боргу продати заставлене майно.
Пайове свідоцтво — документ, який засвідчує внесення паю; на відміну від акції не є цінним папером і не підлягає передачі іншій особі.
2》 заст. Свідчення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови