Значення в інших словниках
-
службовка —
службо́вка іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
службовка —
СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Ірина Вільде); Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Л. Дмитерко).
Словник української мови у 20 томах
-
службовка —
СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах