службовка
СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець.
Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Вільде, Сестри.., 1958, 533);
Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 44).
Словник української мови (СУМ-11)