службовка
службо́вка
-и, розм.
Жін. до службовець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- службовка — службо́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- службовка — СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Ірина Вільде); Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
- службовка — СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах