службовка

службо́вка

-и, розм.

Жін. до службовець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. службовка — службо́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. службовка — СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Ірина Вільде); Коли літак приземлився, увійшла службовка санітарного відділу й перевірила наші посвідки про щеплення віспи (Л. Дмитерко). Словник української мови у 20 томах
  3. службовка — СЛУЖБО́ВКА, и, ж., розм. Жін. до службо́вець. Жодний директор та взагалі ніхто не схоче взяти службовку, яку треба ще підучувати (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах