службово
службо́во
Присл. до службовий 1).
|| По службі.
Службово-розшуковий собака — собака, що використовується в слідчій справі.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- службово — службо́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- службово — СЛУЖБО́ВО. Присл. до службо́вий 1. Його [секретаря міськкому] всі сприймають тільки службово, тільки через його посаду, ждуть від нього рішень, холодних і несхибних (П. Загребельний); // По службі. Словник української мови у 20 томах
- службово — СЛУЖБО́ВО. Присл. до службо́вий 1. Його [секретаря міськкому] всі сприймають тільки службово, тільки через його посаду, ждуть від нього рішень, холодних і несхибних (Загреб., День.., 1964, 227); // По службі. Словник української мови в 11 томах