службово

службо́во

Присл. до службовий 1).

|| По службі.

Службово-розшуковий собака — собака, що використовується в слідчій справі.

Значення в інших словниках

1. службово — службо́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. службово — СЛУЖБО́ВО. Присл. до службо́вий 1. Його [секретаря міськкому] всі сприймають тільки службово, тільки через його посаду, ждуть від нього рішень, холодних і несхибних (П. Загребельний); // По службі.  Словник української мови у 20 томах
3. службово — СЛУЖБО́ВО. Присл. до службо́вий 1. Його [секретаря міськкому] всі сприймають тільки службово, тільки через його посаду, ждуть від нього рішень, холодних і несхибних (Загреб., День.., 1964, 227); // По службі.  Словник української мови в 11 томах