стирати
стира́ти
-аю, -аєш, недок., стерти і зітерти, зітру, зітреш, док., перех.
1》 чим, з чого і без додатка. Витираючи, знімати з якої-небудь поверхні щось або очищати її від чогось.
|| Робити що-небудь чистим або сухим, тручи чим-небудь по його поверхні.
|| Знищувати що-небудь написане, намальоване, витираючи, зіскрібаючи і т. ін.
2》 перен. Згладжувати, усувати ознаки, наявність і т. ін. чого-небудь.
|| перев. док. Позбавити життя; знищити. Стирати з лиця землі.
3》 Тертям, частим доторкуванням пошкоджувати шкіряне, волосяне і т. ін. покриття або верхній шар чого-небудь.
|| Зменшувати об'єм чого-небудь тертям, частим користуванням.
4》 у що, на що. Розтираючи, подрібнювати, перетворювати на дрібну однорідну масу. Стерти на порох.
Великий тлумачний словник сучасної української мови