Великий тлумачний словник сучасної мови

стиратися

стира́тися

-ається, недок., стертися і зітертися, зітреться, док.

1》 Зникати, втрачати чіткість під дією яких-небудь зовнішніх причин.

|| перен. Переставати існувати, виявлятися; зникати, згладжуватися.

2》 Зменшуватися в об'ємі від тертя при частому користуванні; пошкоджуватися від тертя, частого користування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. стиратися — стира́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. стиратися — СТИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., СТЕ́РТИСЯ, ЗІТЕ́РТИСЯ, зітре́ться, док. 1. Зникати, втрачати чіткість під дією яких-небудь зовнішніх причин. Стираються слова і на граніті (І. Гончаренко); Вже зітерлися записи олівцем у фронтовій записній книжечці (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. стиратися — ЗАБУВА́ТИСЯ (не триматися, не зберігатися в пам'яті); ПРИЗАБУВА́ТИСЯ розм. (в якійсь мірі, частково); ЗГЛА́ДЖУВАТИСЯ, ЗАГЛА́ДЖУВАТИСЯ, СТИРА́ТИСЯ, ЗАТИРА́ТИСЯ, ВИВІ́ТРЮВАТИСЯ, ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ розм. (віддаляючись у часі, зникати з пам'яті). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. стиратися — СТИРА́ТИСЯ, а́ється, недок., СТЕ́РТИСЯ і ЗІТЕ́РТИСЯ, зітре́ться, док. 1. Зникати, втрачати чіткість під дією яких-небудь зовнішніх причин. Стираються слова і на граніті (Гонч., Вибр.  Словник української мови в 11 томах