страж
-а, ч., заст.
1》 Особа (перев. озброєна), яка стереже, охороняє кого-, що-небудь від нападу, ворожих дій і т. ін.
Страж порядку розм. — міліціонер, поліцай та ін.
2》 книжн. Той, хто захищає, оберігає що-небудь, пильно стежить за недоторканністю чогось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови