сідло
I с`ідло-а, с., діал.
Місце, де розсаджуються рибалки.
II сідл`о-а, с.
1》 Упряж для їзди верхи – сидіння для вершника, яке прикріплюють на спині коня, мула і т. ін.
Вибити із сідла кого — позбавити кого-небудь спокою, душевної рівноваги, позбавити сил нормально жити, працювати і т. ін.
Вилетіти із сідла — втратити керівну посаду.
2》 Те саме, що сідловина 1).
3》 тех. Назва деталей для насадки, опори чого-небудь.
4》 Частина баранячої або телячої туші, що міститься біля нирок.
5》 мат. Тип особливої точки диференціального рівняння.
Великий тлумачний словник сучасної української мови