тембр
-у, ч.
Характерне забарвлення звуку, за яким розрізняють звукові тони однакової висоти й завдяки якому звучання одного музичного інструмента або голосу відрізняють від іншого.
|| перен. Про характер, своєрідну особливість чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови