тераса
тера́са
-и, ж.
1》 Природний або штучно створений горизонтальний чи трохи похилий уступ на схилі, який використовують під сільськогосподарські та лісові культури, для боротьби з ерозією ґрунту тощо.
2》 перев. мн., геол. Горизонтальні або трохи похилі уступи земної поверхні (на схилах гір, річкових долин і на узбережжях озер та морів), що розташовані один над одним і показують рівень води в минулому.
3》 у знач. присл. терасами. У вигляді уступів, розташованих один над одним.
4》 Літня (неопалювана) прибудова до будинку, відкрита або засклена; веранда.
Великий тлумачний словник сучасної української мови