Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
триння —
три́ння іменник середнього роду потерть рідко
Орфографічний словник української мови
триння —
ТРИ́ННЯ, я, с., збірн., розм., рідко. 1. Те саме, що по́терть. Сидів [Стефан] весь день у хижі, помагав плести рогіжки: прятав злишнє триння, приносив липехуваті сніпки (С. Ковалів); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
триння —
ПО́ТЕРТЬ (подрібнені перев. тертям часточки чогось), ПОТЕРУ́ХА розм., ТРИ́ННЯ розм., ТРИ́НА діал., ПО́ТРУХ діал. Безперервною стрічкою сунулась по жолобу зелена маса качанистої в пащу силосорізки, що з дивовижною швидкістю обертала її на потерть (С.
Словник синонімів української мови
триння —
ТРИ́ННЯ, я, с., збірн., розм., рідко. 1. Те саме, що по́терть. Сидів [Стефан] весь день у хижі, помагав плести рогіжки: прятав злишнє триння, приносив ли-пехуваті сніпки (Ков., Світ.., 1960, 135); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
триння —
Три́ння, -ня с. соб. отъ трина.
Словник української мови Грінченка