Значення в інших словниках
-
туговухість —
тугову́хість іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
туговухість —
ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (з наук.-попул. літ.). △ (1) Кондукти́вна тугову́хість, фізл.
Словник української мови у 20 томах
-
туговухість —
ТУГОВУ́ХІСТЬ, хості, ж., рідко. Часткова втрата слуху. Найбільш помітним результатом тривалого перебування людини в умовах інтенсивного шуму є професійна туговухість, а іноді й глухота (Наука.., 12, 1960, 43).
Словник української мови в 11 томах