Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
тяглець —
тягле́ць іменник чоловічого роду, істота іст.
Орфографічний словник української мови
тяглець —
ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також “тягло” – державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались “тяглецями” (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
тяглець —
ТЯГЛЕ́ЦЬ, я́, ч., іст. Той, хто був обкладений тяглом (у 3 знач.). На трудове населення міста й села усім своїм тягарем лягло також «тягло» — державні податки й повинності. Усі, хто сплачував тягло, називались «тяглецями» (Іст. СРСР, І, 1957, 150).
Словник української мови в 11 томах