удоволено

удово́лено

(вдоволено).

Присл. до удоволений 2).

Значення в інших словниках

1. удоволено — удово́лено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (О. Маковей); Він [о.  Словник української мови у 20 томах
3. удоволено — УДОВО́ЛЕНО (ВДОВО́ЛЕНО). Присл. до удово́лений 2. Визначивши так докладно, поведіння [поведінку] панни Мані, пан директор виймає папіросу з кишені, закурює і вдоволено розглядає гостей (Мак., Вибр., 1954, 24); Він [о.  Словник української мови в 11 томах