Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
умлілий —
умлі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
умлілий —
УМЛІ́ЛИЙ (ВМЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до умлі́ти. Умлілий від поту й азарту, .. він зробив удар .. сильно й впевнено (Іван Ле); // у знач. прикм. Наливала [Харитина] у миски умлілий куліш, розіклала хліб на скатертині (І. Цюпа); // умлі́ло, безос. пред.
Словник української мови у 20 томах
умлілий —
УМЛІ́ЛИЙ (ВМЛІ́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до умлі́ти. Умлілий від поту й азарту, ..він зробив удар.. сильно й впевнено (Ле, В снопі.., 1960, 278); Наливала [Харитина] у миски умлілий куліш, розіклала хліб на скатертині (Цюпа, Грози.., 1961, 260).
Словник української мови в 11 томах