шибеник
ши́беник
-а, ч.
1》 заст. Той, хто повісився або кого повісили на шибениці.
|| лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник.
2》 розм. Те саме, що бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної української мовиши́беник
-а, ч.
1》 заст. Той, хто повісився або кого повісили на шибениці.
|| лайл. Той, хто заслуговує шибениці; негідник.
2》 розм. Те саме, що бешкетник.
Великий тлумачний словник сучасної української мови