штиль
I -ю, ч.
Відсутність вітру (на морі, озері і т. ін.) або дуже слабкий вітер; безвітря.
Мертвий штиль — повне безвітря.
II -ю, ч., муз.
Вертикальна риска, яку додають до овалу половинної, четвертої, восьмої, шістнадцятої і т. д. ноти.
III -ю, ч., заст.
Стиль, кшталт.
IV -я, ч.
Загострена жердина, кілок (перев. для носіння соломи, сіна).
Великий тлумачний словник сучасної української мови