штиль
по́вний штиль. Відсутність, припинення діяльності, руху, розвитку чого-небудь; бездіяльність. У нас же тут (на інформаційному ринку) повний штиль, все ще залишається в силі ленінський декрет 1920 року, що відмінив купівлю-продаж результатів інтелектуальної праці (З журналу); — Якими семимильними кроками йде розвиток техніки в наші часи! А чим ми можемо похвалитися? Повним штилем у нашій лабораторії? (З газети).
Фразеологічний словник української мови