Значення в інших словниках
-
шумкий —
див. шумливий
Словник синонімів Вусика
-
шумкий —
ШУМКИ́Й, а́, е́. Те саме, що шумли́вий¹. Пішов [Іван] геть просто на крутий обрив і щез у морі шумкої, неспокійної зелені (П. Колесник); Благословенна дніпрова долина – Шумкі хліба і гомінкі гаї (І.
Словник української мови у 20 томах
-
шумкий —
шумки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
шумкий —
I. ШУ́МНИЙ (який видає, утворює шум, відбувається з шумом; сповнений шуму), ШУМЛИ́ВИЙ, ШУМКИ́Й, ГОМІНКИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ. Чи вздрію ще, коли струмки — тугі, напористі, шумні — з гори прорвуться на долину? (В.
Словник синонімів української мови
-
шумкий —
Шумки́й, -ка́, -ке́ (звук)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
шумкий —
ШУМКИ́Й, а́, е́. Те саме, що шумли́вий¹. Пішов [Іван] геть просто на крутий обрив і щез у морі шумкої, неспокійної зелені (Кол., Терен.., 1959, 297); Благословенна дніпрова долина — Шумкі хліба і гомінкі гаї (Вирган, В розп.
Словник української мови в 11 томах
-
шумкий —
Шумкий, -а, -е Шумный, шумящій. Мов у Базавлуці, за деревом шумким не чує нас. К. ПС. 117.
Словник української мови Грінченка