імператив
імперати́в
-у, ч.
1》 книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ.
2》 грам. Те саме, що Наказовий спосіб (див. наказовий).
Великий тлумачний словник сучасної української мовиімперати́в
-у, ч.
1》 книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ.
2》 грам. Те саме, що Наказовий спосіб (див. наказовий).
Великий тлумачний словник сучасної української мови