ансамбль

(фр. — разом, сукупність)

Гармонійна узгодженість кількох різнорідних об'єктів, просторових осередків, форм і мотивів. А. відрізняється від поняття композиції, частини якої не є закінченими елементами і лише у своїй взаємодії складають художній твір, тоді як ансамблева цілісність формується з об'ємів і просторів, кожний з яких також має самостійне значення і завершену композицію. В архітектурі А. можуть формуватися протягом тривалого часу або виконуватися відразу за єдиним задумом. Бажано відрізняти:

~ архітектурний — гармонійне розміщення та оздоблення приміщень в окремій споруді.

~ містобудівний — взаємне і композиційно узгоджене розташування споруд, скульптурних творів, зелених і малих форм. У багатьох працях ці поняття не розрізняються, внаслідок чого архітектурним А. називають комплекси споруд просто неба.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ансамбль — (колектив співаків, музикантів, танцюристів) гурт, група. Словник синонімів Полюги
  2. ансамбль — (фр. ensemble — спільно, разом) — 1. Група виконавців, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет тощо). В практиці музичного виконавства існують... Словник-довідник музичних термінів
  3. ансамбль — (виконавців) група, колектив, (співаків) КАПЕЛЯ, хор, (музик) оркестра; (у грі) узгодженість, злагодженість; (архітектурний) комплекс, композиція. Словник синонімів Караванського
  4. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. У кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. ансамбль — Збірнотка Словник чужослів Павло Штепа
  6. ансамбль — Анса́мбль, -блю; -са́мблі, -блів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ансамбль — анса́мбль (франц. ensemble, букв. – разом) 1. Узгодженість, струнке ціле. 2. Художня узгодженість виконання (драматичного, музичного). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ансамбль — [ансамбл'] -л'у, ор. -леим, м. (в) -л'і, р. мн. -л'іў Орфоепічний словник української мови
  9. ансамбль — анса́мбль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  10. ансамбль — -лю, ч. 1》 Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. || Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. ансамбль — АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  12. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. В кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (Літ. газ., 28. Словник української мови в 11 томах