ансамбль

анса́мбль

-лю, ч.

1》 Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив.

|| Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору.

2》 Музичний твір або окрема частина його, призначена для одночасного виконання кількома музикантами або співаками.

3》 Продумано, зі смаком підібраний комплект, що складається з предметів одягу, взуття, головних уборів і т. ін.

4》 перен. Частіше кого. Про дружний колектив, групу людей, об'єднаних загальними інтересами.

5》 Сукупність будівель, споруд та ін., що є частинами одного цілого (в архітектурі, шляховій справі).

|| Гармонійна єдність у розташуванні та оформленні групи будівель, пам'ятників, зелених насаджень та ін., що становлять єдину архітектурну композицію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ансамбль — (колектив співаків, музикантів, танцюристів) гурт, група. Словник синонімів Полюги
  2. ансамбль — анса́мбль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ансамбль — (виконавців) група, колектив, (співаків) КАПЕЛЯ, хор, (музик) оркестра; (у грі) узгодженість, злагодженість; (архітектурний) комплекс, композиція. Словник синонімів Караванського
  4. ансамбль — Збірнотка Словник чужослів Павло Штепа
  5. ансамбль — [ансамбл'] -л'у, ор. -леим, м. (в) -л'і, р. мн. -л'іў Орфоепічний словник української мови
  6. ансамбль — (фр. ensemble — спільно, разом) — 1. Група виконавців, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет тощо). В практиці музичного виконавства існують... Словник-довідник музичних термінів
  7. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. У кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (з газ. Словник української мови у 20 томах
  8. ансамбль — анса́мбль (франц. ensemble, букв. – разом) 1. Узгодженість, струнке ціле. 2. Художня узгодженість виконання (драматичного, музичного). Словник іншомовних слів Мельничука
  9. ансамбль — АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  10. ансамбль — Анса́мбль, -блю; -са́мблі, -блів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. В кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (Літ. газ., 28. Словник української мови в 11 томах
  12. ансамбль — (фр. — разом, сукупність) Гармонійна узгодженість кількох різнорідних об'єктів, просторових осередків, форм і мотивів. А. відрізняється від поняття композиції, частини якої не є закінченими елементами і лише у своїй взаємодії складають художній твір... Архітектура і монументальне мистецтво