ансамбль

(фр. ensemble — спільно, разом) — 1. Група виконавців, які виступають спільно (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет тощо). В практиці музичного виконавства існують А. різного складу — вокальні, інструментальні, вокально-інструментальні, струнні, фортепіанні, духові, об’єднані А. хору, оркестру, балету тощо. 2. Спільне виконання музичного твору кількома виконавцями. 3. Узгодженість, стройність виконання в музиці, хореографії тощо. 4. Музичний твір, написаний для виконання кількома виконавцями (дует, тріо, квартет, квінтет, секстет, септет, октет, нонет, децимет тощо). 5. Завершений номер з опери, ораторії, кантати для групи співаків з супроводом або без нього. 6. Великий виконавський колектив (А.пісні і танцю; А. класичної музики ім. Б.Лятошинського тощо).

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ансамбль — (колектив співаків, музикантів, танцюристів) гурт, група. Словник синонімів Полюги
  2. ансамбль — (виконавців) група, колектив, (співаків) КАПЕЛЯ, хор, (музик) оркестра; (у грі) узгодженість, злагодженість; (архітектурний) комплекс, композиція. Словник синонімів Караванського
  3. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. У кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. ансамбль — (фр. — разом, сукупність) Гармонійна узгодженість кількох різнорідних об'єктів, просторових осередків, форм і мотивів. А. відрізняється від поняття композиції, частини якої не є закінченими елементами і лише у своїй взаємодії складають художній твір... Архітектура і монументальне мистецтво
  5. ансамбль — Збірнотка Словник чужослів Павло Штепа
  6. ансамбль — Анса́мбль, -блю; -са́мблі, -блів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ансамбль — анса́мбль (франц. ensemble, букв. – разом) 1. Узгодженість, струнке ціле. 2. Художня узгодженість виконання (драматичного, музичного). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ансамбль — [ансамбл'] -л'у, ор. -леим, м. (в) -л'і, р. мн. -л'іў Орфоепічний словник української мови
  9. ансамбль — анса́мбль іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  10. ансамбль — -лю, ч. 1》 Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. || Художня узгодженість, злагодженість у виконанні артистами драматичного, музичного і т. ін. твору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. ансамбль — АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський). Словник синонімів української мови
  12. ансамбль — АНСА́МБЛЬ, ю, ч. 1. Група співаків, музикантів або танцюристів, що постійно виступає як єдиний художній колектив. В кращих концертних залах столиці виступали українські народні хори та ансамблі (Літ. газ., 28. Словник української мови в 11 томах