1. Архітектура і монументальне мистецтво

верста

(давньорус. < лат. — зріст, лінія)

Міра довжини східних слов'ян, розміри якої з часом мінялись. З кін. XVIII ст. у Російській імперії вона дорівнювала 500 сажнів, тобто 1,0668 км. Одночасно так називали пришляховий стовп, на якому відзначалась відстань від певного населеного пункту. В. дала назву системі цегляної кладки, докл. див. мурування верстове.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верста — 1. Шар – верства – пласт Коли говоримо про однорідну масу, речовину, що покриває будь-яку поверхню або міститься між чим-небудь, застосовуємо іменник шар: шар глини, шар соломи, шар яблук. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. верста — верста́ іменник жіночого роду міра довжини * Але: дві, три, чотири версти́ Орфографічний словник української мови
  3. верста — ВЕРСТА – ВЕРСТВА Як міра довжини (1,06 км), назва верстового стовпа, дуже високої людини (розм.), вживаються паралельно: з версту (з верству) проїхати, сім верст (верстов). Літературне слововживання
  4. верста — -и, ж. (мн. версти, верст). Те саме, що верства I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верста — ВЕРСТА́, и́, ж.; мн. ве́рсти, верст. Те саме, що верства́1 1. Одійшовши, може, з версту од села, стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач (Панас Мирний); Савка .. такий сухий, високий, верстою дражнили (М. Словник української мови у 20 томах
  6. верста — див. високий Словник синонімів Вусика
  7. верста — Давня рос. одиниця довж. (шляху); непостійна величина; з кінця XVIII ст. 1 в. = 500 сажням = 1,0668 км. Універсальний словник-енциклопедія
  8. верста — за версту́. Відразу. Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах); // Дуже, сильно або здалеку. Він .. умів і втриматись на ньому (жеребці), переганяючи буйну кінську силу на гарячу, аж рожеву піну. Фразеологічний словник української мови
  9. верста — ВЕ́ЛЕТЕНЬ (людина або істота, що виділяється серед інших дуже великим зростом), ВЕ́ЛЕТ, БОГАТИ́Р, ГІГА́НТ підсил., КОЛО́С підсил., ВЕРСТВА́ (ВЕРСТА́), ДИ́ЛДА фам.; ОДОРО́БЛО розм., ОДОРО́БАЛО розм. (перев. про високу незграбну людину). Всі.. Словник синонімів української мови
  10. верста — ВЕРСТА́, и́, ж. (мн. ве́рсти, верст). Те саме, що верства́¹. Одійшовши, може, з версту од села, стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач (Мирний, І, 1949, 328); Верст за дві далі — червоніють кущі шелюгів (Головко, II, 1957, 172)... Словник української мови в 11 томах
  11. верста — Верста, -ти ж. = верства. Словник української мови Грінченка