відтяти
Відтя́ти, відти́нати, перен. Різко відповісти, відрубати. — Се зовсім не маскарад, — відтяв Грінка, обтріпуючи пил та солому, — се ілю- страция до комедиї, котра називає ся руска відвага (Галіп, 35); Мама ніколи не любила поділятися з своїми господарськими планами. - Ти сього не зробиш добре, - відтинала, як котре з дітей хотіло їй у чім помагати або спитати (Коб., Вовчиха, 145)
// пол. odciąć — 1) відсікти, відрубати, 2) відрізати, огризнутися.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відтяти — відтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відтяти — [в'ідт’атие] -д'ітну, -д'ітнеш, -д'ітнеимо, -д'ітнеите; мин. -т'аў, -т'ала; нак. -д'ітни, -д'іт'н'іт' Орфоепічний словник української мови
- відтяти — див. відтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відтяти — ВІДТЯ́ТИ див. відтина́ти. Словник української мови у 20 томах
- відтяти — відбира́ти (відніма́ти) / відібра́ти (відня́ти) мо́ву кому, у кого. 1. безос. Хто-небудь втрачає здатність говорити від несподіванки, здивування, хвилювання, переляку, гніву і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- відтяти — АМПУТУВА́ТИ мед., ВІДТИНА́ТИ, ВІДРІ́ЗУВАТИ, ВІДРІЗА́ТИ. — Док.: ампутува́ти, відтя́ти, відрі́зати. В боях на Дніпрі Еріху розтрощено ліву руку, її довелось ампутувати майже по лікоть (В. Словник синонімів української мови
- відтяти — Відтя́ти, відітну́, віді́тне́ш; відітни́, -ні́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- відтяти — ВІДТЯ́ТИ див. відтина́ти. Словник української мови в 11 томах
- відтяти — Відтяти см. відтинати. Словник української мови Грінченка