точка
То́чка.
1. Пункт в порядку денному, програмі тощо. Тепер добре, як хтось ще раз роз’яснить членам приписи статутів та точки, над якими має радити загальний збір (Канюк, 1906, 22); При другій точці дневного порядку ухвалено на бажанє начальника, щоб відтепер кождий член каси мусів також належати до місцевої читальні “Рускої Бесіди"’ (Б., 1909, 86, 3); По сих словах наступила нарада над першою точкою денного порядку, іменно дискусия над статутами [...] По короткій перерві приступлено до другої точки дневного порядку -вибору виділу товариства (Звідомл., 1914, 9-10); Преосьвященний владика, прочитавши важнійші точки статуту, одобрив істнованє товариства, прирік віддати єму уміщенє в резиденциї і свою поміч і уділив архиєрейске благословеньство (Звідомл., 1914, 13).
2. перен. Певна позиція, ставлення до когось, чогось. З сеї точки погляду піймаю і я оборону д-ра Цуркана (Б., 1895, 7, 2); В виложеню сеї ціли і причин подані головні точки зору єї проґрами (Б., 1895, 11, 2); До голосу мусять бути допущені всі люди, що стоять на національній точці погляду — від скрайних правих до скрайних лівих (Б., 1907, 60, 1)
// рос. точка — 1) крапка, 2) точка зору, погляд; нім. der Punkt — 1) крапка, точка, 2) пункт, параграф, стаття (закону).
Значення в інших словниках
- точка — то́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- точка — (на чомусь) цятка; (найвища) місце; (на мапі) місцевість; (зору) позиція, ІД. погляд; (відправна) пункт; (критична) межа; МТ. місце без виміру; п! КРАПКА. Словник синонімів Караванського
- точка — 1. крапка, цятка 2. це див. клявзуля, параграф Словник чужослів Павло Штепа
- точка — 1. Просторова фіксація початку звуку ударом руки, яка, рухаючись від Т. до Т., відображає часовий перебіг дольового метру. Т., послідовно з’єднані дольовими рухами, утворюють диригентські схеми (див. Додаток ХІІІ). Словник-довідник музичних термінів
- точка — ТО́ЧКА, и, ж. 1. Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). Точка на карті. 2. Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному тлі. Словник української мови у 20 томах
- точка — точка 1. крапка (ст) 2. певне місце, пункт у просторі, на місцевості, у середині або на поверхні чогось; точка ◊ п'ята то́чка сідниці (ст)|| = дупа 3. пункт порядку денного, програми тощо (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- точка — И, ж. 1. нарк. Місце, де можна придбати наркотики. А де можна купити колеса? — Треба знати точки. 2. Місце зустрічі. Ти знаєш нашу точку? На Бессарабці, біля головного входу. Словник сучасного українського сленгу
- точка — -и, ж. 1》 Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь. 2》 Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному фоні. 3》 Одне з основних понять геометрії, фізики – місце, що не має виміру, межа відрізка лінії. Точка перетину ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- точка — на ме́ртвій то́чці. У тому самому стані; без жодних змін. Шкода, що її арифметика стоїть на мертвій точці, але ж я на се не маю ради (Леся Українка); (Наталя:) Які новини? Як справа з ученим секретарем? (Убийбатько:) Поки що на мертвій точці (І. Фразеологічний словник української мови
- точка — ПУНКТ (певне місце у просторі, на земній поверхні), ТО́ЧКА. Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатися в долину, здійматись на гору, немов плисти з хвилі на хвилю (М. Словник синонімів української мови
- точка — ТО́ЧКА, и, ж. 1. Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). Точка на карті. 2. Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному тлі. Словник української мови в 11 томах
- точка — Точка, -ки ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374. Словник української мови Грінченка