точка
ТО́ЧКА, и, ж.
1. Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах).
Точка на карті.
2. Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному тлі.
Аж ось, немов два очка, заглипіли [замигали] дві ясні точки... (І. Франко);
Високо-високо, під хмарами, летів цар птиць, ледве примітною точкою чорніючи в синяві (Г. Хоткевич);
Маленька яскрава точка дедалі збільшувалася, і, нарешті, величезна заграва охопила велику частку неба (В. Собко);
* У порівн. Як темна, Рухома точка – лис із комишів По полю котиться (М. Рильський).
3. Одне з основних понять геометрії, фізики – місце, що не має виміру, межа відрізка лінії.
Відрізок, що з'єднує центр кулі з точкою, в якій куля дотикається до площини, перпендикулярний до цієї площини (з наук.-попул. літ.);
Точка перетину ліній;
// У механіці – місце, пункт, де зосереджується якась дія або виявляється певна властивість чи якийсь стан.
Нерухома точка;
Точка прикладання сили.
4. перев. чого або з означ. Певне місце, пункт у просторі, на місцевості, у середині або на поверхні чогось.
Київ лежить у тій точці земної кулі, де зустрілися й переплелися між собою північ з півднем і з заходом схід (Л. Дмитерко);
[Терешко:] Мені і з районом треба радитись, і зв'язок з усіма точками треба підтримувати (М. Зарудний);
Юля дивиться в одну точку погаслими очима, без почуттів, без бажань, байдужа до всього (Григорій Тютюнник);
// Географічний об'єкт або предмет на місцевості, що є орієнтиром, позначенням певного місця в просторі або на поверхні землі.
Найвища точка [Карпат] – гора Говерла (2061 метр) знаходиться серед зеленого масиву в Чорногорі (І. Цюпа);
// Місце, використовуване з певною метою, обране для певної мети.
Я пізнавав оператора .. в карколомних точках знімання (Ю. Яновський);
* Образно. Ласій побачив, як ґрунт поповз у нього з-під ніг, відчув, що втрачає точку опори. І почуття його не обдурило (Ю. Збанацький).
5. чого, яка, перен., розм., рідко. Певна позиція, ставлення до когось-чогось; основа поведінки кого-небудь.
Лиш не могли обидва порозумітися на тій точці, чи вояк відповідає коли на сварку старшому. Неважук казав, що ні, а панотець уперся, що це не може бути (Л. Мартович).
6. перев. з означ. Місце розміщення пункту певного призначення, а також будівля, укріплення, пристосування й т. ін., що є таким пунктом.
На греблі, на найвищій будівельній точці .. працює крановий машиніст (О. Довженко);
[Нечай:] У нас є наказ: бійцям зайняти вигідні точки, чекати і вступити в бій, коли почнеться наступ (О. Копиленко);
– Сідайте, – сказав шофер. – З таких плати не берем. Заробляти на освіті і взагалі на культурі сором. Це не торгова точка і не якась товарна база (В. Кучер);
Радіотрансляційна точка.
7. чого, фіз. Температурна межа, коли речовина з одного агрегатного стану переходить в інший.
Температура 0° називається точкою танення льоду (з навч. літ.);
Всяка чиста речовина має постійну температуру плавлення, або точку плавлення (з навч. літ.);
Точкою роси називається температура повітря при повному насиченні водяною парою (з наук. літ.).
8. з означ. Певний рівень, фаза, межа чогось, що вимірюється, обчислюється.
Під час відпалювання (нагрівання вище критичної точки і поступового охолодження) сталь набуває дрібнозернистої аустенітної структури (з навч. літ.);
Точки 0° і 100° називаються сталими точками термометра (з навч. літ.);
// Ступінь, що характеризує якість, рівень розвитку чого-небудь.
Напруженість розвитку дії поступово наростає, досягає своєї кульмінаційної точки (із журн.).
9. Момент, пункт у розвитку, перебігу чого-небудь.
Розкладка елементів на фази допомогла вивчити критичні точки в найважчих елементах на різних [гімнастичних] снарядах (з наук.-попул. літ.);
// Пункт, питання, об'єкт уваги, інтересу.
– Все те, що сказав речник людей, зводиться до двох точок (І. Франко);
Така ситуація, коли нове раз у раз відкривається спільними нині зусиллями вчених різних галузей у точці зіткнення наук, закономірна (з газ.);
// у сполуч. зі сл. вихідний, відправний. Те, з чого щось веде свій початок, служить основою, підставою чого-небудь.
Нова індуктивна естетика мусить прийняти за вихідну точку не поняття краси, а чуття естетичного уподобання (І. Франко).
(1) То́чка опо́ри (опертя́) – те, що є основою, підставою для чогось, об'єднує когось на основі спільності переконань, позицій.
Література обороняє людину від нею ж, людиною, створених, але очужілих сил; .. прагне дати їй тверду точку опори серед хаосу “негативних емоцій” (з наук.-попул. літ.).
△ (2) Біологі́чно акти́вні то́чки – точки на тілі людини, що мають підвищену чутливість.
Всього [на тілі людини] точок описано близько 700, але найчастіше застосовують 150. Згідно із сучасною термінологією вони називаються біологічно активними точками (БАТ) (з наук.-попул. літ.);
(3) Вогнева́ то́чка – кулемет, міномет, артилерійська гармата, розташовані на вогневій позиції.
– Скільки того німця ось у тому й тому селі стоїть, а де їхні міномети, вогневі точки? (Ю. Яновський);
(4) Ме́ртва то́чка – положення механізму, при якому всі робочі частини приходять у стан короткочасної рівноваги;
(5) То́чка замерза́ння:
а) (спец.) поділка на шкалі термометра, яка позначає 0° – температуру перетворення води в лід;
б) (перен.) зупинка в русі, розвитку;
(6) То́чка кипі́ння – температура, при якій кипить рідина;
(7) То́чка пла́влення – температура плавлення при нормальному тискові.
Всяка чиста речовина має постійну температуру плавлення, або точку плавлення (з навч. літ.);
(8) То́чка ро́сту – ділянка тіла рослини, в якій здійснюється її ріст.
Перехід [рослин] від стану спокою до росту обумовлений змінами в змісті й складі нуклеїнових кислот, які зосереджені в точках росту (з газ.).
◇ (9) Вихідна́ то́чка <�Вихідни́й пункт> чого і без дод. – те, з чого що-небудь бере свій початок, служить основою, підставою для чогось.
Нова індуктивна естетика мусить прийняти за вихідну точку не поняття краси, а чуття естетичного уподобання (І. Франко);
Коло обертається до початку, до вихідної точки, піддаючи раптом пояснення, чому саме слідчий називає імена братів і домагається їхньої вербовки... (І. Багряний);
Степова балка мусила стати вихідним пунктом бою (Ю. Яновський);
Влуча́ти (би́ти, попада́ти) / влу́чити (попа́сти) в [са́му] то́чку (в [са́ме] о́ко) див. влуча́ти;
(10) Гаря́ча то́чка – місце, де склалася небезпечна воєнна ситуація, яка потребує негайного врегулювання конфлікту.
За два роки “відвідування” гарячих точок танки і солдати стали для мене справою звичною (Б. Олійник);
До того він [настоятель храму] був майором російської армії, воював у гарячих точках, але, щоб переїхати на Батьківщину, змушений був звільнитися у запас (В. Шкляр);
Куди не їдуть робітники колони – скрізь аврал, всюди гарячі точки (з газ.);
Диви́тися (вдивля́тися) в одну́ то́чку (в одну́ ця́тку) див. диви́тися;
(11) До то́чки – до кінця.
– Боявся, що часу не вистачить. А воно якраз. Договорилися до точки (А. Головко);
Зру́шуватися (зру́шувати, руша́ти) / зру́шитися (зру́шити, ру́шити) з мі́сця (з ме́ртвої то́чки) див. зру́шуватися;
(12) І [на цьо́му (то́му)] то́чка – і по всьому, і кінець.
– Так що підпишіть, товаришу, оцього акта, і на тому точка (А. Головко);
– А на мою думку, – сказав другий, молодий хлопець у військовій шинелі.., – дочекатись ночі, раптово налетіти, закидати гранатами, обстріляти з кулеметів – і точка! (Ю. Збанацький);
(13) На ме́ртвій то́чці – у тому самому стані; без жодних змін.
Шкода, що її арифметика стоїть на мертвій точці, але ж я на се не маю ради (Леся Українка);
[Наталя:] Які новини? Як справа з ученим секретарем? [Убийбатько:] Поки що на мертвій точці (І. Микитенко);
Потра́пити в ціль (у [са́му] то́чку) див. потрапля́ти;
(14) То́чка ві́дліку (відраху́нку, відрахува́ння) – початок, початкова стадія у розвитку, перебігу чого-небудь.
Дитинство – точка відліку. Зрозуміло, і в нас, людей, спомини про нього найяскравіші (з публіц. літ.);
Узявши за точку відліку перші протести 1955 р., можна вважати, що опозиція української інтелігенції була першим рухом протесту проти режиму в Радянському Союзі (із журн.);
Навіть у найнеймовірнішому, що суперечило всім звичним поняттям і проявам, люди намагались відшукати логіку, точку відрахунку, першодетонатор ланцюгової реакції, що призводить до тих чи інших наслідків (Б. Олійник);
Закон .. для всіх обов'язковий. Це точка відрахування, від якої ми повинні відштовхуватись (з газ.);
(15) То́чка в то́чку – абсолютно точно.
[Фенька:] Товариш Завірюха? [Завірюха:] Він самий, точка в точку! (Я. Мамонтов);
(16) То́чка зо́ру кого, чия – певний погляд на що-небудь, розуміння чогось.
– І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами (Григорій Тютюнник);
І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни і мають з її точки зору значення принципове (О. Гончар);
Дельфіни – надзвичайно цікавий об'єкт з точки зору біоніки, біохімії, гідромеханіки, акустики (із журн.);
(17) То́чка непове́рнення; Ці́литися / приці́литися в то́чку див. ці́литися.
Значення в інших словниках
- точка — то́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- точка — То́чка. 1. Пункт в порядку денному, програмі тощо. Тепер добре, як хтось ще раз роз’яснить членам приписи статутів та точки, над якими має радити загальний збір (Канюк, 1906, 22); При другій точці дневного порядку ухвалено на бажанє начальника... Українська літературна мова на Буковині
- точка — (на чомусь) цятка; (найвища) місце; (на мапі) місцевість; (зору) позиція, ІД. погляд; (відправна) пункт; (критична) межа; МТ. місце без виміру; п! КРАПКА. Словник синонімів Караванського
- точка — 1. крапка, цятка 2. це див. клявзуля, параграф Словник чужослів Павло Штепа
- точка — 1. Просторова фіксація початку звуку ударом руки, яка, рухаючись від Т. до Т., відображає часовий перебіг дольового метру. Т., послідовно з’єднані дольовими рухами, утворюють диригентські схеми (див. Додаток ХІІІ). Словник-довідник музичних термінів
- точка — точка 1. крапка (ст) 2. певне місце, пункт у просторі, на місцевості, у середині або на поверхні чогось; точка ◊ п'ята то́чка сідниці (ст)|| = дупа 3. пункт порядку денного, програми тощо (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- точка — И, ж. 1. нарк. Місце, де можна придбати наркотики. А де можна купити колеса? — Треба знати точки. 2. Місце зустрічі. Ти знаєш нашу точку? На Бессарабці, біля головного входу. Словник сучасного українського сленгу
- точка — -и, ж. 1》 Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь. 2》 Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному фоні. 3》 Одне з основних понять геометрії, фізики – місце, що не має виміру, межа відрізка лінії. Точка перетину ліній. Великий тлумачний словник сучасної мови
- точка — на ме́ртвій то́чці. У тому самому стані; без жодних змін. Шкода, що її арифметика стоїть на мертвій точці, але ж я на се не маю ради (Леся Українка); (Наталя:) Які новини? Як справа з ученим секретарем? (Убийбатько:) Поки що на мертвій точці (І. Фразеологічний словник української мови
- точка — ПУНКТ (певне місце у просторі, на земній поверхні), ТО́ЧКА. Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатися в долину, здійматись на гору, немов плисти з хвилі на хвилю (М. Словник синонімів української мови
- точка — ТО́ЧКА, и, ж. 1. Графічний значок (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). Точка на карті. 2. Те, що схоже на такий значок, здається цяткою на певному тлі. Словник української мови в 11 томах
- точка — Точка, -ки ж. зоол. Полёвка, Hypodaues. Вх. Лем. 374. Словник української мови Грінченка