1. Українська літературна мова на Буковині

чинність

Чинність. Робота, справа, обов’язки. Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, орґанізациї і розвою в четвертім кварталі (Б., 1895, 8, 4); Позаяк однак не обсаджено місця інспектора культури краєвої, а в дальшій части сего справозданя поставить ся внесене на установлене краєвої ради культурної, то треба б розважити питане, чи не було б відповідно іменувати культурного інспектора краєвого до службової чинности при ц[ісарско]-к[оролівскім] правительстві в Чернівцях (Б., 1899, 35, 1); Цілею товариства є: Лучити руских православних сьвященників на Буковині задля взаїмної праці і помочи на поли дидактично-душпастирскої чинности, підпираня інтереси православної церкви і руского православного духовенства, спомагати морально і материяльно членів товариства, їх вдів і сиріт і плекати товариске житє між руским православним духовенством (Звідомл. 1914, 9); Приїхавши тепер до Парижа з Риму, я уважав за свій обов'язок відвідати старенького українського патріота. Граф Тишкевич дуже охоче познайомив мене зі своєю дипломатичною чинністю серед французів (Галіп, Спомини, ч. 3-4, 90)

// пол. czynność — 1) робота, функції, 2) справа, заняття.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинність — (закону) дія, діяння, сила. Словник синонімів Караванського
  2. чинність — [чин':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. чинність — ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ор. ністю, ж. Властивість за знач. чи́нний¹. Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців і надання чинності конституції 1793 р. (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. чинність — чи́нність 1 іменник жіночого роду дія юридичного акту чи́нність 2 іменник жіночого роду статечність розм. Орфографічний словник української мови
  5. чинність — I -ності, ж. Властивість за знач. чинний I 1). Набирати (набувати) чинності — ставати законним, чинним. II -ності, ж., розм. Властивість за знач. чинний II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чинність — Чи́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чинність — ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ж. Властивість за знач. чи́нний¹ 1. Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців і надання чинності конституції 1793 р. (Нова іст., 1956, 82). Словник української мови в 11 томах