чинність
ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ор. ністю, ж.
Властивість за знач. чи́нний¹.
Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців і надання чинності конституції 1793 р. (з навч. літ.);
Громадянами України є: особи, які на момент набрання чинності цим законом проживали в Україні, незалежно від походження, соціального і майнового стану, .. політичних поглядів, релігійних переконань (з газ.);
А що Городовському не було куди, власне, квапитись і достатньої чинності в руках він не виявив, то натовп, ніби помщаючись йому за пасивність, щораз далі відштовхував його назад до крайнього кола старих жінок (В. Підмогильний).
ЧИ́ННІСТЬ², ності, ор. ністю, ж., розм.
Властивість за знач. чи́нний².
Панич Гарецький ліз до всіх цілуватись, не звертаючи уваги на матір, яка звикла до чинності і порядку і не дозволяла вільності щодо власних підлеглих (П. Кочура).
Значення в інших словниках
- чинність — Чинність. Робота, справа, обов’язки. Дирекция товариства зложила справозданє о чинностях своїх, поступі, орґанізациї і розвою в четвертім кварталі (Б. Українська літературна мова на Буковині
- чинність — (закону) дія, діяння, сила. Словник синонімів Караванського
- чинність — [чин':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- чинність — чи́нність 1 іменник жіночого роду дія юридичного акту чи́нність 2 іменник жіночого роду статечність розм. Орфографічний словник української мови
- чинність — I -ності, ж. Властивість за знач. чинний I 1). Набирати (набувати) чинності — ставати законним, чинним. II -ності, ж., розм. Властивість за знач. чинний II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чинність — Чи́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чинність — ЧИ́ННІСТЬ¹, ності, ж. Властивість за знач. чи́нний¹ 1. Голодні маси, вдершися в термідоріанський Конвент, вимагали повернення до влади якобінців і надання чинності конституції 1793 р. (Нова іст., 1956, 82). Словник української мови в 11 томах