1. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

дружний

Дружний і дружній

Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». Дружний — це «одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими»: «Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти» (І. Франко); «Дружній (у називному відмінку — дружна) череді вовк не страшний» (М. Номис). Іноді це слово має значення «швидкий, нестримний»: «Весна була рання, дружна» (З. Тулуб).

Слово дружній означає «приязний, народжений дружбою»: «Дружня розмова» (П. Куліш).

Отож, у двох перших фразах треба було сказати: «Дружними зусиллями здолали», «дружній привіт».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружний — (про дії) злагоджений, одностайний. Словник синонімів Полюги
  2. дружний — 1. Дружний – дружній Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає. Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дружний — дру́жний прикметник одностайний Орфографічний словник української мови
  4. дружний — ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  5. дружний — -а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дружний — Одностайний, згуртований Словник чужослів Павло Штепа
  7. дружний — Дружненький, злагоджений, одноголосний, одностайний, одночасний, спільний Словник синонімів Вусика
  8. дружний — на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Фразеологічний словник української мови
  9. дружний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  10. дружний — ДРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр. Словник української мови в 11 томах