1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

дружний

1. Дружний – дружній

Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає.

Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. Уживається зі словами: загін, колектив, народ, рід, сім’я, сміх, спів, весна, праця, робота, звучання, сходи озимини і т. ін. Похідне – дружно.

Дружній – приязний, приятельський, доброзичливий, дружелюбний. Протилежне – ворожий. Уживається зі словами: контакт, зв’язки, взаємини, стосунки, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори тощо. Похідне – дружньо.

2. Про прикметники дружний і дружній теж писав Борис Антоненко-Давидович, наголошуючи, що через звукову подібність їх часто плутають і ставлять не там, де слід: “Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди”; “Передайте мій дружний привіт усім товаришам”.

Письменник пояснював, чому в цих реченнях прикметники треба поміняти місцями. Бо дружний – то одностайний, той, який має спільні інтереси з іншими: “Тут ми самі, дружною силою, можемо собі допомогти” (Іван Франко). Іноді це слово означає “широкий, нестримний: “Весна була рання, дружна” (Зінаїда Тулуб). А дружній – приязний, народжений дружбою: “Дружня розмова” (Панько Куліш).

На жаль, до таких порад мало прислуховуються. І сьогодні згадані слова часто вживають у невластивому їм значенні.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружний — (про дії) злагоджений, одностайний. Словник синонімів Полюги
  2. дружний — дру́жний прикметник одностайний Орфографічний словник української мови
  3. дружний — ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  4. дружний — Дружний і дружній Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. дружний — -а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дружний — Одностайний, згуртований Словник чужослів Павло Штепа
  7. дружний — Дружненький, злагоджений, одноголосний, одностайний, одночасний, спільний Словник синонімів Вусика
  8. дружний — на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Фразеологічний словник української мови
  9. дружний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  10. дружний — ДРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр. Словник української мови в 11 томах