1. Словник української мови в 11 томах

дружний

ДРУ́ЖНИЙ, а, е.

1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою.

Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр., 1949, 209);

Володимир Ілліч був дуже дружний з своїм старшим братом Олександром (Біогр. Леніна, 1955, 6);

Народ у колгоспі був дружний, роботящий, прекрасно міг сполучати державні інтереси з особистими (Вишня, І, 1956, 423).

2. Який проходить одночасно, спільно, погоджено, злагоджено.

Колектив у гурті та в дружній роботі (Укр.. присл.., 1955, 352);

Одного морозного ранку околиці Гродно стряслись од дружної стрілянини (Досв., Вибр., 1959, 169);

Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури — негучний, але дружний спів (Смолич, Мир.., 1958, 72);

// Який виникає, з’являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко.

Весна прийшла у Донбас рання, буйна, дружна (Собко, Звич. життя, 1957, 72);

Щоб одержати дружні сходи озимої вики, її сіють у вологий шар грунту (Колг. Укр., 8, 1959, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружний — (про дії) злагоджений, одностайний. Словник синонімів Полюги
  2. дружний — 1. Дружний – дружній Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає. Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. дружний — дру́жний прикметник одностайний Орфографічний словник української мови
  4. дружний — ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  5. дружний — Дружний і дружній Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. дружний — -а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. дружний — Одностайний, згуртований Словник чужослів Павло Штепа
  8. дружний — Дружненький, злагоджений, одноголосний, одностайний, одночасний, спільний Словник синонімів Вусика
  9. дружний — на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Фразеологічний словник української мови
  10. дружний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови