дружний

ДРУЖНИЙ – ДРУЖНІЙ

Дружний. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; який проходить погоджено, злагоджено, бурхливо, швидко тощо; одностайний. Вж. зі сл.: загін, колектив, народ, сім я, галас, сміх, спів, праця, робота, стрілянина, звучання, сходи озимини. Весна була рання, дружна (З.Тулуб). Пох. дружно.

Дружній, -я, -є. Належний другові; заснований на дружбі, взаємній прихильності, довірі, доброзичливості тощо. Вж. зі сл.: контакт, зв’язки, взаємини, відносини, армія, країна, рука, усмішка, візит, жарт, погляд, прийом, тон, шарж, допомога, зустріч, критика, обстановка, порада, розмова, вітання, листування, почуття, слово, переговори. Сонце він зустрічав з веселою і дружньою посмішкою (В.Винниченко). Пох. дружньо.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

дружний — (про дії) злагоджений, одностайний. Словник синонімів Полюги
дружний — 1. Дружний – дружній Щоб не плутати цих прикметників у вживанні, треба чітко знати, яку думку кожен із них виражає. Дружний – пов’язаний взаємною прихильністю, згодою, довірою, відданістю; одностайний. Протилежне – розрізнений, роз’єднаний. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
дружний — дру́жний прикметник одностайний Орфографічний словник української мови
дружний — Дружний і дружній Через звукову подібність слів дружний і дружній їх часто плутають і ставлять не там, де слід: «Дружніми зусиллями здолали ми всі перешкоди»; «Передайте мій дружний привіт усім товаришам». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
дружний — -а, -е. Який відбувається одночасно, спільно, погоджено, злагоджено. || Який виникає, з'являється, здійснюється і т. ін. бурхливо, швидко. Великий тлумачний словник сучасної мови
дружний — Одностайний, згуртований Словник чужослів Павло Штепа
дружний — Дружненький, злагоджений, одноголосний, одностайний, одночасний, спільний Словник синонімів Вусика
дружний — на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, перев. зі сл. бу́ти. У приятельських, товариських стосунках. Він був на короткій нозі з усіма працівниками фабрики, міг усіх, без винятку, пробрати на зборах (М. Ю. Тарновський); — Буде Оладько на стадіоні. Фразеологічний словник української мови
дружний — ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. Словник синонімів української мови
дружний — ДРУ́ЖНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям, відданістю, згодою. Гідно, з щирою любов’ю дружна сім’я народів СРСР вшановує пам’ять свого великого Кобзаря (Гавр., Вибр. Словник української мови в 11 томах